Пенькі́вська культу́ра — археологічна культура, що існувала протягом V–VIII століть від Пруту до Сіверського Донця займаючи переважно лісостепову смугу України. Виникла внаслідок переселення на південь племен київської культури. Вважається, що пеньківська культура була залишена антами — однією з груп ранньоісторичного слов'янства. Період існування пеньківської культури датується V–VII ст. н. е., про неї у своїх записах згадують Прокопій і Йордан, вони пишуть про цих людей, як приналежних до антського союзу. Áнти (грец. Áνται; лат. Antae, Antes), одне з найбільших об’єднань (союзів) слов’янських племен початку раннього середньовіччя. Назва «анти» найімовірніше є екзоетнонімом. Імовірно, ця назва має іраномовне походження і означає «окраїнні», «ті, що живуть скраю». За свідченнями писемних джерел, анти належали до слов’янської мовної групи. The artworks are created using mixed techniques: textile collage, machine embroidery, hand embroidery, beads, textile markers, pastel, batik, photo printing on fabric, appliqué. Size 80x60 cm.